Чак Норріс


Чак Норріс (Карлос Рей Норріс молодший) народився 10 березня 1940 року в маленькому містечку Райан, штат Оклахома. Ріс у бідності, особливо коли з'явилися на світ ще двоє братів. Сім'я переїжджала з місця на місце у пошуках роботи, у свій час навіть жила в автопричепі, бо платити за кращі умови не було чим. Батько професійно пив, мати була домогосподаркою, тож син дбав про себе сам. Батько Норріса - автомеханік, відомий своєю пристрастю до алкоголю. Дід Чака був чистокровним ірландцем, а мати походила з індіанців черок. Враження дитинства для хлопчика, що найбільше запам'яталися, були — потреба, відсутність постійного місця проживання, полунища життя в причепі з матір'ю і двома молодшими братами, а потім розлучення батьків і новий глава сім'ї. Норріс згадує, що саме вітчим Джордж Найт прищепив йому непереборну та пристрасну любов до спорту. Після школи Чак підробляв вантажником, тож про заняття спортом і не мріяв. У 16 років на чесно зароблені гроші купив першу машину – зношений до краю шматок заліза. Мріяв стати поліцейським. Для здійснення цієї мрії він відразу записується до лав військово-повітряних сил і в 1959 році був направлений до Південної Кореї. Саме на військовій базі його почали називати Чаком. На той час він уже був одружений зі своєю однокласницею Діаною Холечек.Служба, за його словами, була неймовірно нудною, тому-то він і зайнявся спортом, а саме: записався до клубу дзюдо. Але, не маючи жодної спортивної підготовки, на одному з перших тренувань зламав руку і, отримавши звільнення від служби, цілими днями безцільно тинявся по містечку, в якому була розквартована частина. І випадково побачив, як на ґрунтовому майданчику люди в білому відпрацьовували удари руками та ногами. Як виявилося пізніше, доля привела його на заняття школи тангсудо-корейського бойового мистецтва. Іноземців до неї не брали, але за рекомендацією тренера-дзюдоїста для Норріса зробили виняток. Тренування проводилися щодня по три години, з американцем спеціально ніхто не вовтузився, потурань йому не робили, і виконував він те саме, що й інші, хоча більшість тих, хто займався носили чорні майстерні пояси. Карлос, який став в армії Чаком зізнавався, що спочатку не спав ночами - все тіло нуліло від болю. Проте школу пройшов таку, що через три роки, на момент виходу з лав армії, він уже був володарем чорного поясу.
У 1963 році Чак Норріс відкриває першу школу карате, через рік — другу, а в 1965 році він відправився на Лос-Анджелеський чемпіонат всіх зірок і став переможцем. У 1968 році відкриває мережу шкіл карате (загалом їх налічувалося 32). У тому ж році він стає чемпіоном світу з карате у напівважкій вазі та зберігає це звання протягом семи років.
Свою кар'єру у світі кіно Чак розпочав за допомогою знаменитого, у майбутньому, актора Стіва МакКуїна, якому, свого часу, Норріс давав уроки карате у власній школі. Він і привів Норріса на знімальний майданчик.На зйомки картини на невелику роль мовчазного охоронця, який за сценарієм вимовляє лише одну фразу. Дебют був не дуже вдалим - на знімальний майданчик Норріс приїхав одразу після фінального бою за звання чемпіона світу з підбитим оком та зламаною щелепою та єдину фразу правильно вимовив із сотою спроби. Зате в другому фільмі - "Шлях Дракона" - він відпрацював на славу, зігравши роль найманого вбивці, що гине від рук героя, зіграного Брюсом Лі. Зніматись у кіно Норрісу сподобалося. Але після ефектного дебюту він отримав лише одну пропозицію зі світу кіно — зіграти у другосортному гонконзькому бойовику «Різанина в Сан-Франциско». Норрісу знову дісталася роль поганої людини, а сам фільм був настільки невдалим, що його не випускали на екрани до 1981 року. Поспілкувавшись із акторами-професіоналами, Чак зрозумів, наскільки складна акторська майстерність; побачив, що акторство — це не просто показ прийомів, ударів перед камерою, що набагато складніше. Тепер він вирішив вчитися на актора у справжніх професіоналів. Його вчителем в акторському класі стала Естелла Хармон. 34-річний каратист був найстаршим учнем. Період навчання багато чому його навчив: він став набагато розкутішим перед камерою, навчився правильної дикції. У 1977 році він повернувся до кіно, зіграв роль у бойовику «Виклик! (Breaker! Breaker!) і незабаром став зіркою фільмів фірми Cannon Pictures. На початку 1990-х ця фірма збанкрутувала, але Чак продовжував зніматися.

В 1993 году телеканал CBS предложил ему сыграть роль техасского рейнджера Уокера, и актёр согласился. Он также снимался в фильмах «Кодекс молчания», «Вторжение в США», «Пропавшие без вести».

После 30-ти лет совместной жизни с Дианой, Норрис разводится и затем венчается с Моникой Холл — девушкой 25-ти лет, она живет в Лос-Анджелесе, занимается дизайном интерьеров.

Норрис — образцовый отец. Он поддерживает дружеские отношения со своими взрослыми сыновьями. Брат Чака — Аарон Норрис — режиссер средней руки, более известный брат иногда позволяет себе сниматься в его фильмах.

В 1992 году Чак приезжал с визитом в Москву для участия (в качестве арбитра) в матче по кикбоксингу между трехкратным чемпионом мира Ричардом Хиллом (США) и претендентом на этот титул Вадимом Украинцевым.

В 1996 году он открыл в Москве собственный клуб под названием Chuck Norris Enterprise Club Beverly Hills. В этом заведении находится кабаре, казино и ресторан. Клуб расположился в бывшем столичном клубе «Жар-птица», совладельцем которого он стал в 1995 году. Кроме клуба в России у Чака есть свое казино в Лас-Вегасе.

В 1997 году он посетил Россию как почетный гость престижного национального турнира по тайскому боксу и кикбоксингу с участием сильнейших спортсменов, включающего и два боя за титул чемпионов Европы и мира среди профессионалов.

Чак Норрис стал создателем большого количества телевизионных шоу, помимо этого он издаёт свой журнал, написал 7 книг. Недавно решил заняться поиском и «раскруткой» молодых талантов из России, причем не только потенциальных супер моделей, но и киноактрис, эстрадных певиц, ведущих шоу-программ. Победительниц в конкурсах и на пробах ждёт награда — поездка в Голливуд и участие в фильмах Чака Норриса.Чак также занимался бразильским джиу-джитсу. Первый дан (выше только сэнсэй) по бразильскому Джиу-джитсу, Восьмой дан (мастер, всего 9 данов) по Таэквондо, Девятый дан по Джит Кун-до (под руководством Брюса Ли), Десятый дан по Шито-Рю Карате-до, Десятый дан по Тансудо, Одиннадцатый дан по Чан Кук До